Для Вас, батьки!

Адаптація до школи: як допомогти першокласнику

Ви ніколи не замислювалися над тим, чому першокласникам не ставлять оцінки?

 Перший рік навчання - період адаптації школяра до нового кола спілкування, до нового укладу життя, до збільшення фізичного та емоційного навантаження.

 Щоб у дитини не сформувався комплекс неповноцінності через низку невдач, протягом першого року навчання старанність першокласників і їх успішність оцінюється виключно у словесній формі без застосування 12-бальної системи.

 Звикання до школи - тривалий індивідуальний процес. Згідно зі статистикою, тільки 50% дітей адаптується до нових умов і вимог протягом півроку. Другий половині потрібно більше часу.

                                                                                   

Від чого залежить тривалість адаптації?

Перш за все, від того, чи була дитина психологічно готова до школи, а також від її стану здоров'я та рівня розвитку.

 Батькам першокласників слід розуміти, що адаптація до школи - це процес багатоплановий, тобто в ньому задіяно як фізіологічні явища, так і соціально-психологічні.

Що стосується фізіологічної адаптації, то медики відзначають, що більшість першокласників хворіє у вересні, деякі діти втрачають вагу в перші 2-3 місяці навчання, деякі скаржаться на втому, головний біль, стають примхливими. Це не дивно, оскільки на 5-6 річних малюків обрушується лавина завдань, що вимагають від них розумового і фізичного напруження.

 Соціально-психологічна адаптація полягає в освоєнні нового соціального статусу «учень», а також у налагодженні ефективного спілкування з однолітками і вчителем.

Як зрозуміти, що дитина успішно адаптувалася?

 Процес навчання викликає у першокласника позитивні емоції, він упевнений в собі і не відчуває страх.

 Новоспечений учень справляється зі шкільною програмою.

 Дитина проявляє самостійність при виконанні домашніх завдань і звертається за допомогою до мами або тата тільки після того, як самостійно спробувала його виконати.

 Першокласник задоволений своїми стосунками з однокласниками і вчителем.

Як можуть допомогти батьки?

 Потрібно пояснити дитині, що означає «бути школярем» та для чого це потрібно. Розповідати про школу, про існуючі в ній правила, щоб дитина була обізнана і, відповідно, відчувала себе впевнено, не боялася і не сумнівалася у своїх здібностях.

 Продумати режим дня і суворо його дотримуватися.

 Навчити першокласника задавати вчителю питання (не боятися і т.д.).

 Розвивати навички емоційного контролю, вміння підкорятися правилам.

 Пояснити, що означає «акуратно», «старанно», формувати самооцінку.

 Розвивати комунікабельні здібності.

 Підтримувати бажання вчитися.

 Вислуховувати уважно дитину, радити, як діяти в тій чи іншій ситуації.

 Активно взаємодіяти з учителем і шкільним психологом.