Поради батькам

Поради батькам:

чотири типи ставлення до дітей.

ВИМОГЛИВІСТЬ - завищена, ІНТЕРЕС ДО ДИТИНИ - недостатній. Поєднання високих вимог до дитини зі зниженою увагою до її потреб формує підвищену моральну відповідальність, найчастіше непосильну. Іноді дитина росте як помічник матері, наприклад , няньчить молодших дітей, поки мати працює .Таким чином дається настанова на самопожертву, а в підсумку формується тривожно-недовірлива акцентуація особистості.

На перший план може відходити емоційне відкидання. Батьки зловживають покараннями, позбавляють дитину розваг, не задовольняють її потреби. Це виховання - "попелюшки". Дитина в цій ситуації нерідко почувається зайвою, вважає себе тягарем для батьків. Цей стиль виховання призводить до формування невротичних розладів у дитини.

ВИМОГЛИВІСТЬ - завищена, ІНТЕРЕС ДО ДИТИНИ - надмірний. Надмірна вимогливість та увага до дитини ведуть до гіперпротекції. Дитяча поведінка обумовлена численними обмеженнями й заборонами. У дитини не формуються ініціативність та почуття обов'язку.

ВИМОГЛИВІСТЬ - занижена, ІНТЕРЕС ДО ДИТИНИ- недостатній. Брак уваги разом із невисокою вимогливістю до гіпопротекції.

Дитина покинута на призволяще, живе своїм життям сама по собі: батьки не цікавляться нею і не контролюють, а зайняті лише собою. Часто це призводить до відхилень у поведінці

Іноді батьки намагаються контролювати дитину, але за такого стилю виховання контроль має формальний характер. Насправді дитина не хвилює батьків. Самостійність і воля є необхідними умовами виховання, але не основним: абсолютна воля - це самостійність.

ВИМОГЛИВІСТЬ - занижена, ІНТЕРЕС ДО ДИТИНИ- надмірний. Якщо підвищений інтерес до дитини супроводжується невимогливістю батьків, якщо останні прагнуть до максимального задоволення її потреб, то дитина виявляється в центрі всієї родини, вона стає кумиром родини. Дитина не обурюється: їй це не вигідно, за неї і так усі все роблять. У результаті страждає довільність: недостатньо засвоюються моральні норми.

Такий стиль виховання викликає культ хвороб. Увага фіксується на будь-якій недузі, на нездужанні; батьки формують образ "хворого", виявляють зайву турботу. У результаті дитина робить висновок: " Мене люблять більше, коли я хворію" .Такий стиль виховання формує у дитини егоцентризм, завищений рівень вимог.